Календар майя

Календар майя бере початок з міфічної дати — 13 серпня 3113 року до нашої ери. Від неї індіанці-майя відлічували минулі роки і дні. Початкова точка грає у майя ту ж роль, що в європейському літочисленні дата Різдва Христового. Імовірно цей день, у пам'яті народу майя, був ознаменований катаклізмом типу всесвітнього потопу.

У календарі майя час розділено на цикли або «Сонця». Всього їх шість. Кожний цикл, стверджували жерці майя, закінчується нібито повним руйнуванням земної цивілізації. Минулі чотири «Сонця» повністю знищили чотири людські раси, і лише деякі люди вижили і повідали про те, що сталося.

«Перше Сонце» тривало 4008 років і завершилося землетрусами.

«Друге Сонце» тривало 4010 років і закінчилося ураганами.

«Третє Сонце» налічувало 4081 — земля була знищена «вогняними дощами», що пролилася з кратерів величезних вулканів.

«Четверте Сонце» увінчалося повенями.

«П'яте Сонце», закінчилось 21 грудня 2012 року.

Шостий цикл в календарі порожній, бо майбутнє жерцям було невідоме.

Китайський

Східний (китайський) календар, який діє вже кілька тисяч років у В'єтнамі, Камбоджі, Китаї, Кореї, Монголії, Японії та в деяких інших країнах Азії, був складений в середині третього тисячоліття до нашої ери. Цей календар являє собою 60-річну циклічну систему, що утворилася в результаті об'єднання:

·        дванадцятирічного циклу («земні гілки»), за кожним роком якого було закріплено назву тварини, і

·        десятирічного циклу «стихій» («небесні гілки») — дерево, вогонь, земля, метал, вода.

Кожна з яких відповідала двом циклічним знакам «інь і янь», які уособлюють чоловічий і жіночий початок (тому в китайському календарі йдуть підряд роки, що відповідають різним тваринам, але одній стихії).

Китайський календар не рахує роки в нескінченній послідовності. Роки мають імена, які повторюються кожні 60 років. Історично, роки відраховуються з початку вступу імператора на престол. Ця традиція була скасовано після революції 1911 року. Згідно з китайською традицією, перший рік правління напівміфічного Жовтого імператора Хуан-ді припав на 2698 рік до н. е. Альтернативна система заснована на тому, що перший історичний запис про початок 60-річного циклу був зроблений 8 березня 2637 до н. е.. Ця дата вважається датою винаходу календаря, і всі цикли відлічуються від цієї дати.

Календар

Календа́р(від лат. calendarium — боргова книжка) — термін, що може використовуватися, в залежності від контексту, в різних значеннях:

·        система відліку днів і довших відрізків часу, що базується на 2 періодичних астрономічних явищах: циклі зміни пір року, пов'язаних із обертанням Землі навколо Сонця і зміні фаз Місяця.

·        список днів усього року з поділом на тижні та місяці й позначенням свят.

·        періодичне довідкове видання з послідовним переліком днів, тижнів, місяців даного року, а також іншими відомостями різного характеру.

Календарем прийнято називати певну систему рахунки тривалих проміжків часу з підрозділами їх на окремі більш короткі періоди (роки, місяці, тижні, дні).

У тому, що час плине, ми переконуємося, спостерігаючи рух, розвиток оточуючих нас матеріальних тіл. Вимірювати ж проміжки часу виявилося можливим, зіставляючи їх з явищами, які повторюються періодично.

Труднощі, що виникають при розробці календаря, обумовлені тим, що тривалість доби, синодичний місяця і тропічного року несумірні між собою. Не дивно тому, що в одних місцях люди вважали час одиницями, близькими до тривалості синодического місяці, приймаючи в році визначене (наприклад, дванадцять) число місяців і не рахуючись із зміною пори року. Так з'явилися місячні календарі. Інші вимірювали час такими ж місяцями, але тривалість року прагнули узгодити зі змінами пір року (місячно-сонячний календар).