Давньогрецький календар

Давньогрецькі календарі були місячно-сонячними з примітивними і нерегулярними правилами інтеркаляції. Приблизно з 500 року до н. е. набули поширення октатерії (грец. octaeteris) — 8-річні цикли, в яких п'ять звичайних років за 12 місяцями поєднувалися з трьома роками по 13 місяців. Пізніше ці правила були запозичені римським календарем. Октатерії в Греції продовжували використовуватися навіть після реформи Юлія Цезаря. Початок року припадав на середину літа.

У другій половині III століття до н. е. давньогрецьким істориком Тімеєм і математиком Ератосфеном було введено літочислення від перших Олімпійських ігор. Ігри проводилися один раз на чотири роки в дні, близькі до літньогосонцестояння. Починалися вони на 11-й і закінчувалися на 16-й день після молодика. Відлік років вівся за порядковим номером ігор та номером року в чотириріччі. Перші Олімпійські ігри відкрилися 1 липня 776 року до н. е. за юліанським календарем. У 394 році імператором Феодосієм I олімпійські ігри були заборонені. Римляни називали їх «otium graecum» (грецьким неробством). Однак літочислення за олімпіадами ще деякий час зберігалося.

Найвідомішими були афінський, або аттичний календар, та македонський календар. Перший із них широко використовували грецькі астрономи, другий став популярним після завоювання Александра Македонськогоб.

У григоріанському календарі початком відліку вважається рік народження Ісуса Христа (свого часу його неправильно визначили), дати обчислюються назад (донової ери) і вперед (нової ери). Період між повними фазами Місяця у природі дорівнює 29,5 добам, але західний календар використовує календарний місяць з 30 або 31 днем (лише в лютому 28), загалом — 365 днів. Оскільки рік триває приблизно на 6 годин більше, то раз на чотири роки до лютого додається один додатковий день (високосний рік).

На григоріанський календар Російська імперія перейшла лише в 1918 році — майже через 350 років пізніше Європи. Була введена поправка в 13 діб: після 31 січня 1918 відразу настало 14 лютого. Але православна церква й досі відзначає свої свята за юліанським календарем.

Календар Французької революції (або республіканський) був введений у Франції 24 листопада 1793 року і відмінений 1 січня 1806 року. Він використовувався короткий час знов під час Паризької комуни в 1871 році. Відлік років за цим календарем починався з встановлення першої Французької республіки 22 вересня 1792 року. Цей день став 1вандем'єра 1-го року Республіки (хоча календар був введений тільки наступного року).

Кожен рік поділявся на дванадцять місяців по 30 днів. Місяць складався з трьох декад по десять днів, останній день декади — вихідний для державних службовців. Наприкінці року залишалися ще п'ять, або у високосному році шість днів, що не входили до жодного місяця. Ці дні мали особливі назви та вважалися святковими.

Індуїстські календарі

Тривала ізоляція індійських князівств один від одного призвела до того, що майже в кожному з них була своя місцева календарна система. До недавнього часу в країні застосовувалося декілька офіційних цивільних календарів і близько тридцяти місцевих, що служили для визначення часу різних релігійних свят і обрядів. Серед них можна зустріти сонячні, місячні і місячно-сонячні.Найпопулярнішим в Індії є самватський календар (Вікрам Самват), в якому тривалість сонячного року до певної міри пов'язана з тривалістю місячних місяців. Джавахарлал Неру у своїй книзі «Відкриття Індії», написаній в 1944 році, вказує на велику поширеність самватського календаря. У квітні 1957 року по всій Індії широко відзначалися урочистості, присвячені 2000-річчю з часу введення ери Вікрам самват. Літочислення за ерою Вікрам самват починається з 57 року до н. е..У південній частині країни велике поширення має цивільний календар Сака, в якому початок років йде від 15 березня 78 року. Новий рік за ним відзначають близько 12 квітня з розбіжністю в два-три дні.У Індії довгий час застосовувалися й інші ери:

• ера Калі-юги, яка веде свій початок з 18 лютого 3102 до н. е.

• ера Нірвана, яка веде свій рахунок з 543 року до н. е. — дати смерті будди Сак'я-Муні

• ера Фазлі — одна з останніх історичних ер в Індії, що була введена падишахом Акбаром (1542–1606) 10 вересня 1550 року, але нею користувалися лише в офіційних документах.

Широке поширення має і григоріанський календар, який в Індії стали застосовувати з 1757 року. У наш час майже усі видання датуються григоріанським календарем, але часто зустрічається подвійна датування також і за місцевим календарем.Заплутаність календарних систем виявилася такою значною, що уряд Індії вимушений був провести реформу і ввести Єдиний національний календар. Для цієї мети в листопаді 1952 року під головуванням професора Мегхнада Саха був створений спеціальний комітет з реформи календаря. За рішенням уряду він був прийнятий в Індії з 22 березня 1957 для цивільних і громадських цілей. Для виконання релігійних обрядів немає заборони користуватися місцевими календарями.

Юдейський календар

Юдейський календар — водночас релігійний і офіційний світський календарІзраїлю. Являє собою комбінований сонячно-місячний календар. Роки обчислюються з початку створення Всесвіту, яке, згідно з юдаїзмом, відбулося в3761 році до н. е. — перший рік світу (Anno Mundi). Наприклад, 2010 рік загригоріанським календарем відповідає іудейському 5771 року.

В юдаїзмі календар відіграє вкрай важливу роль, визначаючи часові границіпостів і свят. Кожний ритуальний період розраховується аж до хвилини. Порушення цих границь веде до опоганення законів Тори, покаранням за недотримання яких у часи існування Єрусалимського Храму була смерть.

Ісламський календар

Омар I (581–644), другий з «праведних» халіфів Арабського халіфату, ввів мусульманський календар. До цього у арабських племен літочислення велося від «Ери слонів» — 570 року, пов'язаного з нашестям ефіопської армії на Мекку. Початок сучасного ісламського літочислення ведеться від п'ятниці 16 червня 622 року, коли Мухаммед (570–632) переселився з Мекки до Медіни. Тому в мусульманських країнах календар називають календарем Хіджри

Мусульманський рік на 10 або 11 днів коротший року за григоріанським календарем[3]. 2008 григоріанський рік починався майже одночасно з 1429 мусульманським роком, а 20 840-й рік стане спільним для обох календарних систем.

Єгипетський

У долині Нілу був створений календар, що проіснував разом з єгипетського цивілізацією близько 4-х тисячоліть. Походження цього календаря пов'язане із Сіріусом — яскравою зіркою тропічного небосхилу, оспіваною багатьма поетами. Сонячний календар древніх єгиптян лежить в основі літочислення всього Старого Світу, аж досі.

Проміжок часу між двома геліакічними сходженнями Сіріуса (Сотіс), що збігалися в Давньому Єгипті з літнім сонцестоянням та передували розливу Нілу, становить 365,25 доби. Однак у довжину свого року єгиптянами було покладено ціле число днів — 365. Таким чином, за кожні 4 роки сезонні явища випереджали календар на 1 добу. За відсутності високосних років, Новий рік проходив за 1460 (365 × 4) років усіма сезонами й повертався на початкове число. Період у 1460 років називавсясотічним періодом, циклом, або Великим роком Сотіса.